Війна з виноробством: частина 2

Історія українського виноробства під час війни – це море випробувань та викликів, але водночас можливість підняти наші вина на новий рівень, прискорити популяризацію українського вина в Україні та за кордоном. У другій частині статті “Війна з виноробством” я розповідаю про тих, хто зберігає та розвиває українські вина навіть в умовах російської агресії.

Херсонський регіон — одне з найунікальніших місць в Україні з погляду клімату, ґрунту та сонця. Ця область примикає до сонячного Криму, окупованого росіянами вже більше 8 років, і має чудовий приморський клімат. До лютого 2022 року в селі Приморському Херсонської області існувало унікальне виноробне господарство Le Pri-more, побудоване на базі французьких традицій, яке процвітало завдяки українській працьовитості та південній гостинності. Вже багато років виноробня входить до Асоціації виноробів Причорномор'я, разом із 20 іншими виноробами з Одеської, Херсонської та Миколаївської областей; є навіть представники з Черкаського та Київського регіонів.

Засновником виноробні є Олексій Овчинніков. Його батько народився і виріс у цих місцях, а його прадід володів земельними наділами там і займався виноробством ще у 19 столітті. Крім того, у тих же краях колись існував маєток француза Вільгельма Рув'є, який займався розвитком виноградарства та вівчарства.

Виноградники Le Pri-more розташовуються на родючому ґрунті біля берегів Чорного моря, поряд із Корсуньським монастирем та Новою Каховкою. Частина винограду для вин Le Pri-more росте тут, частина — на околиці Олешківських пісків, найбільшої пустелі на європейському континенті. Вони навіть мають такі вина як “Мускат пустелі” і “Помаранчеві піски”, натхненні піщаними грунтами.

На початку війни Олексій Овчинніков втратив доступ до виноробні. Вперше йому вдалося обережно пробратися до неї лише наприкінці березня на рейсовому автобусі. Олексій запакував частину вина у пляшки і навіть зумів провести частину в Херсон, минаючи блокпости окупантів. На початку квітня Олексій узяв свою родину та поїхав до Одеського регіону. Наразі власник Le Pri-more планує робити спільне вино з одеськими виноробами. Крім того, їхня команда Wine games Kherson приваблює партнерів і намагається займатися розробкою нових проектів розвитку регіону. Херсонські винарі хочуть займатися в Одесі залученням інвестицій та гастротуризмом.

Саме виноробне господарство Le Pri-more на Херсонщині зараз не працює. Вина та обладнання перевезені в інше місце. До багатьох виноградників доступу немає: Олексій не зумів через це закінчити обрізку та інші роботи. Але частина виноградників отримує догляд завдяки батькам Олексія. Вони кажуть так: «Збирати цьогорічний урожай будеш разом з нами». Олексій дуже на це сподівається та всім серцем вірить у перемогу України.

У першій частині моєї статті "Війна з виноробством" я розповідала про господарство "Шато Курінь" з Херсонської області. Микола Халупенко та його сім'я виробляють вино вже близько 10 років, маючи великий досвід вирощування винограду. Виноробня створена за принципом французьких замків. Тут підтримують традиційні методи виробництва вина та передають свої знання з покоління в покоління У вересні 2011 року «Курінь» першою в Україні серед приватних виноробів отримала ліцензію на виробництво вина.

У березні сімейна виноробня "Курінь" (до якої також входили популярний гостьовий будинок і ресторан), була спочатку пограбована російськими солдатами, а потім повністю зруйнована.

Наразі власники Château Kurin перебувають у Німеччині. Денис Халупенко, співвласник господарства, співпрацює там із двома виноробнями. На одній із них працює асистентом винороба, на іншій — робить спільне вино із власниками. Сам херсонський "Курінь" зараз працює в дуже обмеженому режимі. Власники мають плани, незважаючи на окупацію регіону, зібрати врожай, а потім продати його.

“Ми планували зібрати дуже великий рекордний урожай. Якщо не буде жодних сюрпризів до кінця місяця, якщо всі виробничі процеси пройдуть нормально і дозрівання успішно закінчиться, зберемо великий обсяг винограду. Але цього року переробляти виноград не плануємо. Хочемо продати його іншим виноробам. Сама виноробня зруйнована, до неї руки ще не дійшли”, – розповідає Денис Халупенко.

“Ми плануємо протягом найближчих тижнів створити фонд у Європі, щоб продавати вино, яке ми створюємо разом із німецькими виноробами. Більше половини виручених коштів з реалізації піде у цей фонд на відродження виноробні Курінь у Херсонській області. Також зараз ми знайшли деяких міжнародних спеціалістів, щоб вони допомогли нам сформувати концепцію цього благодійного проекту. Ми зберемо всі донати, відбудуємо господарство та хочемо надалі займатися благодійними проектами. Коли зруйнована виноробня запрацює, частина грошей із кожної пляшки йтиме на різні благодійні проекти, над якими ми працюємо. Ми хочемо підібрати пріоритетні напрямки, задекларувати цей план і люди, які допомагали нам, отримуватимуть вино. Хочемо стати взірцем для інших виноделен: це не просто комерційний проект, а новий соціальний інститут та винне ком'юніті у нашому херсонському регіоні”.

Cassia Wines та врожай 2021 року

Якщо ви читали першу частину цієї статті, ви напевно пам'ятаєте про сімейну виноробню Cassia під Києвом, що була обстріляна росіянами з міномету і дуже постраждала. Самі виноградники перебувають у Одеському регіоні. Серед білих вин Cassia можна виділити Ріслінг та Шардоне, а з червоних – Каберне-Совіньйон, Мерло, Одеський чорний, Піно Нуар.

Отже, приватна оселя, в якій розташовувалась виноробня і в яку потрапив снаряд російської армії, родина Касьяненка вирішила поки що капітально не ремонтувати. Снаряди потрапили у стіни та дах — це серйозні пошкодження, які потрібно усувати довго та дбайливо, а поточна ситуація в Україні не дозволяє взятися за це належним чином. Микола Касьяненко проконсультувався зі спеціалістами і вирішили поки що почекати з відновленням виноробні. Невідомо, які ще агресивні плани має Росія: якщо зараз вкласти кошти в ремонт, вони можуть бути втрачені у разі повторної атаки на Київську область. На даний момент зроблено тимчасові укриття на напівзруйнованій будівлі виноробні, які дозволять захистити, скажімо так, “законсервувати” будинок у тому стані, в якому він перебуває зараз, не допустивши погіршення ситуації.

Микола Касьяненко розповів, що всі вина Cassia Wines – цілі. Минулого тижня розлили по пляшках урожай 2021 року. Були проведені перші дегустації, результат виявився добрим. Микола не був на території господарства аж два місяці і не знав, що з цими винами, знищені вони чи ні. Може вони зіпсовані через порушення температурного режиму. Але на щастя, вина виявилися цілими. "Всі вони прекрасні, добре витримані - тепер уже витримані і війною".

Молоде українське виноробне господарство Beykush Winery розташоване в безпосередній близькості від фронту — в селі Чорноморка, що в Очаківському районі Миколаївської області. Навпаки знаходиться Кінбурнська коса, яка зараз окупована і звідки летять ракети. З початку повномасштабного вторгнення у Beykush Winery виникли складнощі, але вони навіть змогли зробити підрізку винограду.

"Складно працювати в умовах війни. Насамперед, мало людей на виноробні. У нас 3 людей забрали на фронт. Залишилося лише кілька виноробів із помічниками" - діляться Beykush Winery.

Вони довго не могли бутилювати вінтаж 2021 року, тому що не було пляшок. Ось тільки зараз їх привезли на Закарпаття, звідки вже все буде доставлено до миколаївського регіону — тому що зараз прямо ніхто в цю частину України не доставляє. Також Beykush Winery мають проблеми з печаткою етикетки, логістикою та багато інших складнощів, які не дають працювати.

Плюс постійно обстрілюють з різних сторін війська РФ. До району виноробні Beykush Winery не дістає, але вибухи відбуваються досить близько. “Хлопці часто сидять у підвалах, щоб не наражати своє життя на небезпеку під час обстрілів”, - каже Світлана Цибак, керівник відділу розвитку бізнесу. Тим не менш, у Beykush змогли навіть у таких умовах влаштовати процес досить добре:

“Виноградники обслуговуємо повністю та дуже якісно. Зараз ось якраз закінчуємо прополювання рядів від бур'янів. Поливали, коли не було дощів. Зараз займаємось підрахунком теоретичного майбутнього врожаю. Очікуємо, що виноград буде добрий” — розповідають у Beykush Winery.

Виноградники Beykush Winery виростають в унікальному місці, на мисі Бейкуш, береги якого з одного боку омиває Березанський лиман, з іншого – затока Бейкуш (буквально за кількасот метрів від моря, їх постійно стосується бриз). Вони складаються з 11 га французьких та італійських клонів білих сортів винограду - Шардоне, Піно Гріджіо, Ріслінг, Совіньйон Блан, Ркацителі та червоних сортів винограду - Піно Нуар, Мерло, Сапераві, Каберне Совіньйон. Крім того, є експериментальний виноградник з білими сортами, такими як Тельті-Курук, Альваріньо, Тіморассо, та червоними сортами, такими як Темпранільо, Мальбек та Пінотаж.

Вина Beykush часто є нетрадиційними купажами або рідкісними експериментальними сортами. Вони переосмислюють західні технології під українські реалії. Отримані вина показують потенціал не лише наших земель, а й хист українських виноробів.

Виноробня «Князь Трубецькой» — сучасне виноробне господарство з багатовіковою історією та унікальним терруаром, на якому виростають найвідоміші у світі сорти винограду, деякі з яких є унікальними для нашої країни.

З кінця XIX століття, із закладенням перших виноградників та будівництвом Шато князем Трубецьким, виноробня пройшла великий шлях у виноробстві та набралася досвіду. 120-річний досвід можна випробувати, скуштувавши вино «Ріслінг Рейнський», яке ще 1900 року вибороло Гран-прі Паризької виставки, а тепер це вино отримує найвищі нагороди на сучасних міжнародних конкурсах. Марочні вина, розроблені ще 1949 року, досі є їхньою візитною карткою. У 2004 році виноробня отримала новий імпульс у розвитку, були висаджені найкращі сорти винограду, побудована сучасна виноробня.

Наразі, влітку 2022 року, виноробня Князя Трубецького перебуває в окупації. Вона розташована в селі Веселе Херсонського регіону, на території тимчасово контрольованій російськими військами. З цієї причини роботу підприємства майже повністю зупинено. Частково пошкоджено виноробну лабораторію, ресторан та магазин PRINCE TRUBETSKOI WINERY. На щастя, виробничі приміщення залишилися неушкодженими.

До виноградників доступу у власників і працівників поки що немає — все заміновано. Тому лоза не підрізається, виробництво вина не здійснюється. Прямий продаж продукції також не здійснюється. Знайти вина виноробні Князя Трубецького можна лише в українських магазинах та деяких ресторанах України, де дозволено продаж алкогольних напоїв.

Cotnar є найбільшим виноробним господарством на Закарпатті. Вони використовують європейські технології та роблять різні види вин. Загальна площа виноградників майже сягає 200 га. У Cotnar ретельно відбирають виноград та дбайливо займаються ним під наглядом головного винороба заводу та винного фанатика Вереса Гейзо. Вино та виноробство – сенс його життя.

На щастя, повномасштабне російське вторгнення не зруйнувало виноробне господарство Cotnar. Завод активно працює під наглядом директора, мого хорошого друга Максима Волошина. Він зараз активно займається волонтерством, допомагає солдатам на передовій.

Зокрема, Cotnar продають ексклюзивні вина під промовистими назвами “Кров Орків”, “Сльози Волонтерів”, “Спокуса Джавеліні” та “Наше Сонце Херсону”. Точніше не продають, а віддають. Працює це так: ви робите донат на ЗСУ, надсилаєте квитанцію до привату, а Макс надсилає вам унікальне вино. У вас є можливість одночасно підтримати українську армію та спробувати по-справжньому унікальний продукт. До речі, я пробувала вино особисто, коли воно ще витримувалося в бочках. Це Бленд Бастардо, Сапераві та Каберне Совіньйон, витриманий 24 місяці в дубових бочках. Тому всі бажаючі можуть підтримати ЗСУ і отримати чудове вино, яке я дуже рекомендую спробувати.

Одеські винороби допомагають із питною водою Миколаєву

Відоме українське виноробне господарство SHABO бере активну участь у гуманітарній допомозі для регіонів країни, які страждають від російської агресії. Зокрема, у Миколаївській області внаслідок бойових дій було пошкоджено шляхопровід. Води в місті не було кілька місяців, люди змушені були набирати воду з річки.

SHABO у квітні прийняли рішення направляти до Миколаїва свої спеціалізовані машини з водою. В рамках однієї такої поїздки їм вдається доставити до регіону близько 100 кубів води для мешканців Миколаєва. По дорозі назад порожні водовози заїжджають у господарство «Коблево», колегам SHABO, де їх знову наповнюють водою і направляють до Миколаєва. Дуже радісно дізнаватися, що українські винороби об'єднуються і разом знаходять вихід, аби допомогти мирним українцям.

Якщо вас зацікавив цей матеріал, у мене є перша частина статті «Війна з виноробством», де я розсказую про сімейні виноробні Château Kurin, Cassia, SLIVINO VILLAGE та WineIdea.